Kronika Parafialna - Rok 1983

Іщы сьнігы вкрывают землю, іщы природа не обудила ся до жытя, але в парафіі,  в часовні під покровом Апостолів Славян Кірила і Мефодия, в тым тыхым позірні сьвіті бырміє жытя. Святкує ся торжествено Рождество Христове, Новий Рік, Йордан  і дальшы свята. В будинку п. Пеляків (см. горі - на першым пляні) інтенсивні працує церковний хор. Пізнійше пробы перенесены остают до п. Васєнків.

Jeszcze śniegi przykrywają ziemię, jeszcze przyroda nie obudziła się do życia, ale w parafii, w kaplicy p.w. Apostołów Słowian Cyryla i Metodego tętni życie. Uroczyście świętuje się Boże Narodzenie, Nowy Rok, Chrzest Pański i kolejne święta. W budynku p. Pelaków (patrz wyżej – na pierwszym planie) intensywnie pracuje chór cerkiewny. Później próby przeniesione zostają do p.Wasienków.

 ***

 

Рік 1983 то рік інтенсивных старань о фундушы, так в краю як і за границьом, і громаджыня найважнійшых будівельных матеріалів, конечных до розпочатя шырокого фронту робіт при головній інвестициі – церкви. Вычекуваня на першу част проєкту (головна вежа) і позволіня на будову.

Rok 1983 to rok intensywnego zabiegania o fundusze, zarówno w kraju jak i za granicą oraz gromadzenia podstawowych materiałów budowlanych, niezbędnych do rozpoczęcia szerokiego frontu robót przy głównej inwestycji – świątyni. Oczekiwanie na pierwszą część projektu (wieża główna) oraz pozwolenie na budowę.

 ***

 

11 лютого Його Блаженство Митрополита Василий Декретом 24/Х/83 офіцийні звільнят Петра Трохановского зо становиска жака в Саноку і переносит на рівнорядне становиско до Крениці.

11 lutego Jego Eminencja Metropolita Bazyli, Dekretem 20/X/83 oficjalnie zwolnił Piotra Trochanowskiego ze stanowiska psalmisty w Sanoku i przenosi na równorzędne stanowisko do Krynicy.

***

 Весном церковний хор отримує запрошыня на ІІ Дни Церковной Музыкы – Гайнівка ‘83. Бере в ним участ і спосеред девятьох церковных хорів запрошеных на фестіваль, находит місце серед штырьох лавреатів. Отримує специяльне выріжніня.

 Wiosną chór cerkiewny otrzymuje zaproszenie na II Dni Muzyki Cerkiewnej – Hajnówka ’83. Bierze w nim udział i spośród dziewięciu cerkiewnych chórów zaproszonych na festiwal, znajduje miejsce wśród czterech laureatów. Otrzymuje wyróżnienie specjalne.

 

Креницкій хор тішыл ся в Гайнівці великом популярністю. На концерті лавреатів мусіл „бісувати” (на переслуханях в церкви не было то дозволене). Сьпівал тіж, враз з двома інчыма хорами на недільній Літургіі.

По фестівали, окрем позитивных рецензий в пресі, ІІ Проґрам Польской Телевізиі надал (24.06.83) репортаж, в якым запрезентувано хор і м.ін. повіджено: (чытай ниже)

 Krynicki chór cieszył się w Hajnówce wielką popularnością. Na koncercie laureatów musiał bisować (na przesłuchaniach nie było to dozwolone). Śpiewał też, z dwoma innymi chórami na niedzielnej Liturgii.

Po festiwalu, oprócz pozytywnych recenzji w prasie, II Program TVP nadał (24.06.83) reportaż, w którym zaprezentowano chór i m.in. powiedziano: „(...) chór znakomicie prezentujący regionalną muzykę sakralną Łemkowszczyzny... A poza tym, ta odmienność charakteru muzyki.”

Na zdjęciu u góry: chór przed słynną z nowoczesnej architektury cerkwią w Hajnówce. W centrum stoją   Ks. Andrzej Jakimiuk, ówczesny Dziekan Nowosądecki i Ks. Proboszcz Bazyli Gałczyk. U dołu: chór podczas przesłuchań w hajnowskiej cerkwi.

В креницкым хорі сьпівали товды:

― в сопранах – Мария Адамцьо, Анна Васєнко, Анна Гойсак, Ірина Ґрич, Марйоля Ґурба, Аліция Дзюбак, Анна Пеляк

― в альтах – Мария Грабан, Анна Ґрыч, Мария Ґрыч, Ольга Каня, Меланія Клинківска

― в тенорах – Даниіл Вархол, Семан Гойсак, Юлиян Ґбур, Йоан Пеляк

― в басах – Михал Клинківскій, Даниіл Салей, Петро Трохановскій (дириґент).

В Гайнівці споміг басы Ярослав Трохановскій, якому належыт ся тіж окрема вдяч-ніст з інчой страны. Гармонізувал він вельо творів для потреб креницкого хору, ци тіж, як професийний музык, вносил цінны заувагы до композиций ци гармонізаций дириґента (брата). Спілпраця тота утверджала „одмінний (чытай – лемківскій) характер” музыкы, зауважений через юрорів і рецензентів.

W krynickim chórze śpiewali w tym czasie:

― w sopranach –  Maria Adamcio, Alicja Dziubak, Irena Grycz, Mariola Gurba, Anna Hojsak, Anna Pelak, Anna Wasienko

― w altach – Maria Graban, An-na Grycz, Maria Grycz, Olga Kania, Melania Klinkowska

― w tenorach – Julian Gbur, Szymon Hojsak, Jan Pelak, Daniel Warchoł

― w basach – Michał Klinkowski, Daniel Salej, Piotr Trochanowski (dyrygent)

 

W Hajnówce wspomógł basy Jarosław Trochanowski, któremu należy się też szczególna wdzięczność z innej strony. Harmonizował on wiele utworów dla potrzeb krynickiego chóru, czy też, jako zawodowy muzyk, udzielał cennych uwag odnośnie kompozycji czy harmonizacji dyrygenta (brata). Współpraca ta wzmacniała „odmienny (czytaj – łemkowski) charakter” muzyki, zauważony przez jurorów i recenzentów.

***

 

29 мая, на храмовий праздник Святых Кірила і Мефодия (перенесений, і пізнійше переношений з 24-го на першу надходячу неділю), перший раз служыт в Креници архієрейску Службу Божу Його Преосвященство Владика Адам. (Хоц Перемышльско – Новосандецка Єпархія на ново покликана остане осіню, Іх Преосвященство Владыка Адам обслугуют уж терен будучой єпархіі.) На початку торжества Владыка зо священниками посвячают Престіл, в його же ході приступуют до Першой Сповіди і Святого Причастия креницкы діти. Надмінити належыт, же наперед більшости  з них уділят ся Таінства Миропомазаня, бо не были они крещены в православній церкви. Тот факт сьвідчыт – яку ролю зачала полнити Православна Парафія в Креници.

 

29 maja, w dniu święta parafialnego – Świętych Cyryla i Metodego (przeniesione, i później przenoszone z 24-go na pierwszą z kolei niedzielę) , po raz pierwszy celebruje arcypasterskie nabożeństwo Jego Ekscelencja Biskup Adam. (Chociaż Diecezja Przemysko-Nowosądecka restytuowana zostanie jesienią, Biskup Adam obsługuje już teren przyszłej diecezji.)  Na początku uroczystości Biskup wraz z księżmi dokonuje poświęcenia Ołtarza, zaś w jej trakcie przystępują do Pierwszej Spowiedzi i Komunii Świętej krynickie dzieci. Zauważyć należy, że przedtem dla większości z nich udziela się Sakramentu Bierzmowania, ponieważ nie były one chrzczone w cerkwi prawosławnej. Fakt ten świadczy – jaką rolę zaczęła spełniać Parafia Prawosławna w Krynicy.

 ***

 27 червця Децизийом Нр 6/83 Воєвідскє Бюро Плянуваня Просторного Архітектуры і Нагляду в Новым Санчы затверджат реалізацийний плян вхідной вежы церкви (дзвінниці). Оддыхаме з полеготом, бо отверат ся нарешті фронт робіт.

 27 czerwca Decyzją Nr 6/83 Wojewódzkie Biuro Planowania Przestrzennego Architektury i Nadzoru Budowlanego w Nowym Sączu zatwierdza plan realizacyjny wieży wejściowej cerkwi (dzwonnicy). Oddychamy z ulgą, bowiem otwiera się nareszcie front robót.

 ***

 12 липця креницкій хор першыраз поза матірньом парафійом сьпіват архієрейску Службу Божу – на Горі Явір. Од того часу хор наш обслугувал буде вшыткы важнійшы церковны торжества на західній і серединній Лемковині, а тіж в осідку єпархіі, Саноку (в літописи спомнеме лем о найважнійшых) – аж до почату 90-ых років, коли заложений остане Молодіжний Хор Перемышльско-Новосандецкой Єпархіі, зрештом в великій мірі на базі молодых креницкых хористів, а тіж ґорлицкой парафіі, в меджечасі покликаной і обслугуваной через священника і жака з Крениці.

 12 lipca krynicki chór po raz pierwszy poza macierzystą parafią śpiewa podczas arcypasterskiego nabożeństwa – na Górze Jawor. Od tego czasu chór nasz obsługiwał będzie wszystkie ważniejsze uroczystości cerkiewne na zachodniej i środkowej Łemkowszczyźnie, a również w siedzibie diecezji, Sanoku (w kronice wymienimy najważniejsze) – aż do początków lat 90-ych, kiedy to założony zostanie Młodzieżowy Chór Diecezji Przemysko-Nowosądeckiej, zresztą w wielkiej mierze na bazie młodych krynickich chórzystów, jak też gorlickiej parafii, w międzyczasie powołanej i obsługiwanej przez proboszcza i psalmistę z Krynicy.

 ***

Вакациі то тіж нагода до одвиджуваня Лемковины через гости з заграниці.

Пан Ярослав Татусько з Америкы переказує о. Парохови офіру на будову креницкой церкви (в домі п. Гойсаків, де товды мешкал з родином о. Василий).

 Wakacje to również okazja do odwiedzania Łemkowyny przez gości z zagranicy.

Pan Jarosław Tatuśko ze Stanów Zjednoczonych przekazuje Ks. Proboszczowi ofiarę na budowę cerkwi w Krynicy (w domu p. Hojsaków, gdzie wówczas mieszkał  z rodziną o. Bazyli).

 ***

МАРИЯ ГРАБАН

 

"ТО КРЕНИЦЯ"

 

Де в долині черкіт річкы кличе,

Де церковця трираменний двигат крест,

Заслухане в дурманячий шум яличок

Наше місто, наша пристань, наша чест.

То Крениця,

То Крениця воды жывой,

То з Крениці

Несе в простір хор церковний рідний сьпів,

Соколята быстры, млады

Трудом стежкы своі кладут

До істориі, за молитвом нашом ту.

Нихто ся не стыдат діла,

Пожертвує млады силы,

На законі і на пробі кождий з нас,

В нас не може дух вмерати –

Лемковину воздвигати

Мудром думком, міцном руком пришол час.

(...)

Верш і рысунок – Володислава Грабана -  опубликувано в „Голосі Ватры” (1984); была то перша в повоєнній Польщы лемківска ґазета (Редаґували: П. Трохановскій, В. Грабан, Петро Клинківскій).

Wiersz i rysunek - Władysława Grabana - opublikowano w "Hołosi Batry"(1984); była to pierwsza w powojennej Polsce łemkowska gazeta (Redagowali: P.Trochanowski, W.Graban, Piotr Klinkowski).

***

***

 

Його Блаженство Митрополита Василий, Декретом з дня 1 вересня 1983 рока повірят Парохови Православной Парафіі в Креници, о. Василию Ґалчыкови становиско п.о. Декана Новосандецкого Округу.

Jego Eminencja Metropolita Bazyli, Dekretem z dnia 1 września 1983 roku przyznaje Proboszczowi Prawosławnej Parafii w Krynicy, o.Bazylemu Gałczykowi stanowisko p.o. Dziekana Nowosądeckiego Okręgu.

 ***

1983 рік кінчыт ся выступліньом Парафіі до Воєвідского Уряду в Новым Санчы – Заряд Комунальной і Мешканьовой Господаркы, з просьбом о переказаня для Парафіі ділянкы Скарбу Паньства Нр 895 з презначыньом під будову плебаніі і паркінґ.

 Rok 1983 kończy się wystąpieniem Parafii do Urzędu Wojewódzkiego w Nowym Sączu – Wojewódzki Zarząd Gospodarki Komunalnej i Mieszkaniowej, z prośbą o przekazanie działki Skarbu Państwa Nr 895 na rzecz Parafii z przeznaczeniem pod budowę plebanii i parking.